Олександр Іванович Андрієвський (народився 26 серпня 1900 року) – професор кафедри фізики. У 1945 почав працювати у Львівському політехнічному інституті на посаді завідуючого кафедри фізики, якою керував до 1975 року. У 1954–1968 роках був проректором з наукової роботи. Велику увагу приділяв підготовці інженерних та науково-педагогічних кадрів. Опублікував 200 наукових праць у галузі газового розряду електронних та іонних процесів, теорії і практики застосування напівпровідників. Основоположник львівської школи дослідження напівпровідникових матеріалів, відповідальний редактор журналу «Фізична електроніка». Заслужений діяч науки і техніки УРСР, кавалер орденів та інших почесних відзнак.
Тихон Павлович Губенко (народився 26 серпня 1896 року)– професор кафедри електричних машин. З 1947 року працював у Львівському політехнічному інституті завідувачем кафедри «Електричні машини». Кафедра, керована ним, стала однією з провідних в інституті. У 1955 році йому присвоєно вчений ступінь доктора технічних наук. У 1956–1959 роках – декан енергетичного факультету. Очолював лабораторію автоматизованого електроприводу машинознавства і автоматики АН УРСР (нині Інститут автоматики НАНУ, Київ). Працював завідувачем лабораторії автоматизованого електроприводу Львівського політехнічного інституту, яка внесла значний внесок в автоматизацію процесів буріння і нафтобудування. Досліджував регулювання швидкості та гальмування індукцій машин, векторних діаграм синхронних машин. Розробив метод колових діаграм для одержання механічних характеристик індукційних двигунів. Розробляв раціональні конструкції автоматизованого електропривода для буріння свердловин. Автор 97 наукових праць. Мав вісім авторських свідоцтв на винаходи.
Вперше у 1969 році у Львівському політехнічному інституті відбулося урочисте посвячення у студенти. Посвячення стало традицією початку нового навчального року.
На кафедрі програмного забезпечення Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій відбулося відкриття (2 вересня2014) нової навчальної лабораторії програмування для вбудованих та мобільних платформ.
Едвін Гаусвальд (народився 3 вересня 1868 року) – професор кафедри машинобудування. У 1903 році був призначений професором і очолив новоорганізовану другу кафедру будови машин у Львівській політехнічній школі. Предмет цієї кафедри був профілюючим у підготовці інженерів-конструкторів. З 1904 року за його ініціативою вперше у Львівській політехнічній школі впроваджено предмет лекцій і практичних занять – «Організація управління підприємствами», налагоджено співробітництво з машинобудівною промисловістю в країні і за кордоном. Розробив різні конструкції елементів. Обирався кілька разів деканом машинобудівного факультету. У 1912–1913 навчальному році був ректором Львівської політехніки, а в 1915–1916 роках – проректором. Працював над впровадженням теорії опору матеріалів у практику інженера-виконавця, заснуванням промисловості на раціональних економічних засадах. Автор понад 100 наукових праць.